
Відомі митці приїхали до нашого міста на запрошення голови Тернопільської обласної організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олега Сиротюка. Під час зустрічі з нашими земляками знаменитості пропагували українські культурні, мовні та історичні цінності. Своїм баченням стану культури та духовності вони поділилися з читачами газети "Номер один".
Під
час
зустрічі
з
терно
полянами
ви
багато
говорили про
те
,
що
Україні
потрібна програма
захисту
українців
.
А для
чого
нас
захищати
у
своїй державі
?
Юрій
Іллєнко
:
Якщо прискіпливо розібратися, то українці зараз є найнезахищенішим етносом у нашій державі. Захищені у нас всі, крім нас. А чи мають такі права українці в Україні, як, скажімо, поляки в Польщі, чи французи у Франції?. Ні. Українці, яких в державі майже 80%, мають обмеження в культурі, мистецтві, мові тощо. Я хочу, щоб українцям надали усі ті права і привілеї, які мають нації, що є більшістю. Всі інші національності є меншинами, і для них потрібно прийняти закони відповідно до світової практики.
Богдан
Бенюк
:
Зараз всі борються за те, щоб Україна звучала і процвітала. Але слід розуміти, що це - фарисейські заяви від тих партій, які намагалися розколоти нашу державу, федералізувати її. Не дивлячись на рекламу, люди розуміють, хто працює на збереження і утвердження України, а хто - навпаки. Ми ж повинні підтримати і об'єднати всіх українців по духу. Зараз із Юрієм їздимо по всіх регіонах і зустрічаємо величезну кількість обдарованих, фанатичних, талановитих людей, які є патріотами та націоналістами. Ми хочемо їх всіх об'єднати, щоб у нас вийшла цілісна картина. Державність - це й історія, і мова, і культура, і слово, і територія та дух людей.
Ставлення
до
цих
проблем
у
різних
регіонах
неоднозначне
...
Юрій Іллєнко:
На сході нашої держави українці зазнали найбільше утисків. Саме там було найбільше голодоморів і геноцидів. На жаль, геноциди не закінчилися і досі, як це не прикро. Візьмемо, до прикладу, мене, котрий зняв фільм "Молитва про гетьмана Мазепу". Зняв, і що? Картина заборонена. І це не геноцид? Український кінематограф викинули з українського інформаційного простору. А його потрібно повернути, українському глядачеві. Тому і створена програма захисту українців, і її створив сам народ, а ми її зобов'язуємося виконати.
Богдан
Бенюк
:
Вже 15 років, як ми живемо в незалежній державі, а досі не дано оцінку всіх тих безчинств, які були в минулому столітті і знищили понад 20 мільйонів українців. Це - голодомори, війни, виселення, розкуркулення, переселення тощо. Ми ставимо перед Верховною Радою, 00Н, Європарламентом питання про визнання геноциду українців у 20-ому столітті злочином проти людства. Коли буде визнання, з'явиться відправна точка, від якої можна вирішувати питання побудови справді українського дому.
А
хіба
Майдан
не
згуртував
усіх
українців
?
Богдан
Бенюк
:
Є хибна думка, що минулого року на Майдані була вся Україна. Але це не так. Там була більшість, але не всі. Тоді був розкол, і він зараз є, а особливо в регіонах. І ці всі проблеми зараз повинні бути згладжені українським духом, який залишився після Майдану. То була не революція, а об'єднання духу нації. Ми заявили: нація бореться, серденько б'ється, кров грає. Тільки тоді можна починати боротьбу, коли кров пульсує. Ти починаєш думати: хто захопив інформаційний простір, хто над тобою, хто привласнив твою історію?
Юрій Іллєнко:
Ми обрали Президента, і він буде на цій посаді ще чотири роки. І саме для нашого Президента - як вода, як повітря, як хліб - потрібно праве крило, тобто патріотинаціоналісти. Щоб він міг спиратися на нього, а не на тих людей, які його приватизували. Адже усі бачать, що сьогодні Майдан "приватизований" однією політичною силою, яка виступає від імені Президента. Ющенко - не Президент однієї партії, а керівник всієї України. І ми будемо захищати і боротися, щоб він був голосом українця, а не однієї сили, яку репрезентують, на мій погляд, такі люди, яких не варто пускати в парламент. Я не хочу називати прізвища - їх і так всі знають.
Чому
на
наших
телеекранах
так
багато
російських фільмів
а
мало
українських
?
Юрій Іллєнко:
Якщо охарактеризувати стан українського кінематографу одним словом, то це - геноцид. Можна багато говорити про якість російських фільмів, але це сталося після прийняття відповідних законів у Росії, коли створився ринок, пішли інвестиції. Зараз вони вже не можуть забезпечити свою кіноіндустрію кадрами, тому українські актори, режисери, оператори працюють в Москві. А ми і досі, завдяки політиці попередніх наших урядів, у ступорі. Кінотеатрів немає, знищено кінорежисерів, акторів...
Вас
обох
знають
як
противників
комуністичної
ідеології
.
Чому
ви
з
нею
боретеся
?
Богдан
Бенюк
:
Я вважаю, що потрібно провести публічний судовий процес над комунізмом, заборонити комуністичну ідеологію як людиноненависницьку, що завдала непоправної шкоди українському народові. А також ліквідувати і заборонити використання імперсько-більшовицьких символів, пам'ятників та назв на честь катів України. Потрібно починати від назв обласних центрів - Дніпропетровськ, Кіровоград - і переходити до менших. Привид комунізму досі бродить Україною. Тому наша країна не стає повноцінною державою, бо той баласт її постійно тягне. Повинна бути люстрація, і в першу чергу - люстрація душі.
Юрій Іллєнко:
Ми нещодавно були в Дніпропетровську, і перше, що побачили, - це пам'ятник Петровському. А хто такий Петровський? Це саме та людина, яка була ідеологом і виконавцем першого голодомору 1932-33 років. Тоді було знищено українських селян -кращих аграріїв Європи. Чи можна уявити собі пам'ятник Гітлеру в Ізраїлі? Ні. А на Україні таке можливе.
Вас
називають
націоналістами
.
Як
ви
до
цього
ставитися
?
Юрій Іллєнко:
У Верховній Раді зараз є 18 законопроектів з приводу двомовності, написані в тому числі і представниками "Нашої України". А коли Олег Тягнибок запропонував створити Інститут захисту українства, то "за" проголосував 101 з 450 депутатів. Тоді хто вони по нації і по духу? Чиї інтереси захищають?
Богдан
Бенюк
:
Для мене націоналізм - це любов до власної землі і держави. Ми - та націоналістична сила, яка не руйнує чужого, але послідовно, на правах господаря, утверджує своє. Ми не маємо наміру боротися з російським населенням України, але з колоніальними умовами життя, в яких люди не можуть заговорити мовою рідної землі, не змиримося.
Володимир Кузик
НОМЕР ОДИН