Ірина Фаріон: "Я виступаю всупереч усьому"

Ірина Фаріон: "Я виступаю всупереч усьому"

ВО "Свобода"

1 січня у місті Тернополі в приміщенні ПК "Березіль" відбулася урочиста академія присвячена 100-річчю Степана Бандери. На свято завітали голова ТОО ВО "Свобода" Олег Сиротюк, голова секретаріату ВО "Свобода", депутат львівської ради Олексій Кайда та заступник голови ВО "Свобода", мовознавець Ірина Фаріон, яку громада запросила до слова.

Пані Ірина розпочала свій виступ словами "Все, що відбувається потужне в цьому житті, відбувається всупереч".

...Сильні завжди стають всупереч. Саме таким був Степан Бандера. Феномен цієї унікальної особистості у трьох речах: традиційність, революційність та сучасність. Традиційність полягає у тому, що він вийшов із родини греко-католицького священика. Греко-католицька церква у 19-20 ст. заступила в Україні відсутність держави. Друге - Революційність . Всі ми знаємо, що 20 ст. стало змаганням двох ідеологій: націоналізму та комунізму, свободи та споживацтва. Тоді націоналізм залили кров'ю і забетонували. Сьогодні бетон комунізму все ще є потужним, але живе проросте навіть через бетон, прорветься через асфальт.Сучасність цього чоловіка полягає в тому, що він завжди адекватно реагував на будь-який політичний виклик. Ця людина абсолютно відверто і агресивно перейшла у опозицію до тодішніх націоналістичних сил, проголосивши тезу збройного самозахисту проти Польщі та Московії. Ця людина уміла в жодному разі не поєднуватися з тими, з кими не можна поєднуватися І сьогодні ми бачимо, що з усіх тих блокових поєднань вийшла нестравна їжа. Існує лише одне об'єднання - об'єднання заради правди, об'єднання, щоб розчавити ворога, а не підписувати з ним меморандуми. Сьогодні, відзначаючи 100-річчя Степана Бандери мусимо констатувати: за його часів ворог був очевидний, тепер цей ворог може вдягнути вишиванку, коралі і косу на голову, може нагороджувати від першого до другого. Цей ворог називається псевдодемократія. Цей ворог називається гнилий лібералізм. Степан Бандера є прикладом, як долати цього ворога, що живе всередині слабкого українця. Колись наші історики, не на користь українців констатували: англієць любить свою країну, як дружину, з почуттям обов'язку; француз - як кохану, бо присвячує їй усе; німець - як матір, яку він утримує. Натомість українець любить її як няньку, яка повинна йому щось дати і якій він може поплакатися на грудях, говорячи які ми роз'єднані, замість того, щоб демонструвати силу духу та власну безкомпромісність. Насправді бути "бандерівцем" - це бути правдивим до кінця. Адже політика - це не мистецтво компромісів, а мистецтво побудови націєцентричної держави."

Прес-служба Тернопільської обласної організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода"